Україна

Україна
Август у свiтi
  • Слайд 3
  • Слайд 5
  • Слайд 6

Позакореневе підживлення пшениці озимої та захист від хвороб і шкідників у період інтенсивного росту.

Обов’язковою умовою отримання врожаїв, близьких до біологічного потенціалу рослин, є позакореневі (листкові) підживлення. Проте такий спосіб внесення добрив є допоміжним і в жодному разі не може замінити основного внесення добрив. Позакореневе підживлення необхідне: за нестачі елементів живлення або низького рівня засвоєння їх із ґрунту (перезволоження, посуха, низькі температури, порушення оптимального співвідношення елементів живлення, високий та низький рівні рН ґрунтового середовища); при порушенні нормального функціонування кореневої системи (ущільнення ґрунту, слабкій його аерація, прохолодній погоді, пошкодження кореневої системи рослин шкідниками і хворобами). Листкові підживлення проводять одночасно із засобами захисту рослин для поліпшення якості робочого розчину, стимулювання засвоєння рослинами елементів живлення з ґрунту, а також підвищення якісних і кількісних показників урожаю.

Через листки, можна миттєво ліквідувати потребу рослин в необхідних речовинах, при чому доставити поживу в органи, найкоротшим шляхом. Потребу рослин у мікроелементах часто повністю задовольняють цим способом.

Нині для позакореневого підживлення пропонується велике різноманіття добрив. Водорозчинні добрива – фертигатори, не слід використовувати для листкових підживлень. Хоч вони є значно дешевшими, проте передбачені лише для краплинного зрошення. Такі добрива є недостатньо розчинними для позакореневого підживлення, забивають форсунки оприскувачів, утворюють помітний сольовий наліт на листках, який швидко здувається вітром і не приносить користі.

Найліпшим азотним добривом для позакореневих підживлень є карбамід, що має амідну форму азоту, яка швидко проникає через листкову поверхню. Листкове підживлення карбамідом доцільно поєднувати з внесенням мікроелементів і пестицидів, якщо немає застережень у регламенті їх застосування. Зернові колосові культури добре реагують на позакореневе підживлення Mg, Cu, Mn, S. Обирати слід відомі та перевірені мікродобрива. Наявність у розчині карбаміду поліпшує пропускну здатність кутикулярного шару листка, що збільшує обсяги засвоєння елементів живлення та підвищує ефективність дії пестицидів. Синергізм дії карбаміду та гербіциду чи регулятора росту може бути шкідливим для культурних рослин, можливі опіки листків. Тому, застосування карбаміду для позакореневих підживлень краще поєднувати з фунгіцидним та інсектицидним захистом рослин.

Для захисту пшениці озимої від септоріозу та борошнистої роси у фазу кущіння компанія «Август-Україна» пропонує високоефективні фунгіциди Соната (карбендазим, 500 г/л), Колосаль Про (пропіконазол, 300 г/л + тебуконазол, 200 г/л). Для захисту рослин пшениці від широкого спектру захворювань, у фази вихід в трубку ‒ «прапорцевий» листок, фахівці компанії рекомендують нові двокомпонентні фунгіциди Балій (пропіконазол, 180 г/л + азоксистробін, 120 г/л), Ракурс (ципроконазол, 160 г/л + епоксиконазол, 240 г/л), Спіріт (епоксиконазол, 160 г/л + азоксистобін, 240 г/л).

Для боротьби з широким спектром листогризучих і сисних шкідників на пшениці озимій компанія «Август-Україна» рекомендує ряд препаратів: контактно-системний інсектицид Борей (імідаклоприд, 150 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л), піретроїдний інсектицид Брейк (лямбда-цигалотрин, 100 г/л), унікальний трикомпонентний інсектицид Борей Нео (альфа-циперметрин, 125 г/л + імідаклоприд, 100 г/л + клотіанідин, 50 г/л) та системний інсектицид Сірокко (диметоат, 400 г/л).

У разі поєднання в баковій суміші з пестицидами, добрива слід добавляти останніми. Для зменшення ймовірності опіку листків і поліпшення живлення рослин сіркою та магнієм, до бакової суміші разом з карбамідом рекомендується додавати до 5 кг сульфату магнію MgSO4·7H2O (5 %-й розчин) на 100 л води або 3 кг MgSO4·H2O (3 %-й розчин). Позакореневі підживлення ліпше проводити в ранкові та нічні години за температури повітря не вищій 20 ºС та швидкості вітру не більшу 3‒4 м/с. Краплі мають бути розміром не більше як 100 мкм, бо крупніші стікають і значно сильніше обпікають рослини.

Під час обприскування пшениці озимої в різні фази розвитку вміст карбаміду в робочому розчині має бути не більшим за: на початку кущіння ‒ 15-20 %, кінець кущіння ‒ 16‒18, початок виходу в трубку ‒ 10‒12, кінець виходу в трубку ‒ 6‒8 %. Дози добрив для позакореневого внесення визначають за результатами ґрунтової і листкової діагностики.

Позакореневе підживлення є невід’ємною частиною комплексу інтенсивної технології вирощування сільськогосподарських культур, в тому числі пшениці озимої. Дотримання усіх вимог та строків проведення операцій з підживлення та захисту рослин забезпечать оптимальні умови для формування високої продуктивності культури.

З нами рости легше!

Олександр Стасінєвич,
менеджер відділу маркетингу в Центральному регіоні.