Україна

Україна
Август у свiтi
  • Слайд 3
  • Слайд 5
  • Слайд 6

Діагностика стану перезимівлі пшениці озимої на Житомирщині

Зернові культури займають найбільші посівні площі, що свідчить про їх виключно важливе продовольче, кормове і сировинне значення в народному господарстві. Відомо, що умови осіннього, зимового та весняно-літнього періоду впливають на врожайність пшениці озимої.

В Житомирській області на 2020 рік посіяно близько 130 тис. га озимої пшениці.
Тому, наприкінці зимового періоду, оцінка стану посівів пшениці озимої є актуальним питанням для більшості аграрних виробників. Моніторинг посівів та визначення стану рослин дає можливість заздалегідь визначити необхідні заходи догляду за рослинами у весняний період та своєчасно прийняти рішення.

За результатами проведеного моніторингу посівів пшениці озимої СТОВ «Тетірське», с. Тетірка Пулинського району Житомирської області - відмічено, що їх стан переважно добрий та задовільний, незважаючи на незначну кількість опадів в осінній період. Вимерзання рослин не виявлено.

Рослини пшениці озимої добре розкущені та мають по 2–3 пагони. Для діагностики перезимівлі пшениці озимої (10 лютого) здійснили обстеження посівів демо ділянки ТОВ «Август-Україна» на базі СТОВ «Тетірське» та відбір зразків рослин для відрощування рулонним методом.
Посів пшениці озимої сорту Колонія було проведено 12 жовтня, посівним комплексом Horsch Pronto, з нормою висіву 6 млн. насінин на гектар.
Насіння перед посівом протруювали баковою сумішшю препаратів Оплот Тріо, КС (тебуконазол, 45 г/л + дифеноконазол, 90 г/л + азоксистробін, 40 г/л) з нормою витрати 0,5 л/т та Табу, КС (імідіаклоприд, 500 г/л) з нормою витрати 0,5 л/т.

Рис. 1. Посіви пшениці озимої сорту Колонія станом на 10 лютого 2020 р.

Досліди були проведені в лабораторіях Житомирського Національного Агроекологічного Університету. Для визначення життєздатності рослин у полі відібрали 4 зразки по діагоналі через певні проміжки у 10 місцях по 10 рослин. Викопані зразки ґрунту з рослинами після розмерзання відмивали від ґрунту водою (рис. 2).

Рис. 2. Рослини пшениці озимої відразу після відмивання

Потім у відмитих рослин відрізали пагони на відстані в середньому 2,5 см та корінці на відстані 1,0 см від вузла кущіння.

Підготовлені рослини розмістили на відстані близько 1 см одну від одної на смужки фільтрувального паперу так, щоб вузли кущіння знаходилися на відстані близько 10 см від краю смужки, а кінці відрізаних корінців були на рівні краю паперової смужки.

Рослини відрощували на смужках фільтрувального паперу шириною 10 см і довжиною 60 см, змоченого водою. На смужці фільтрувального паперу розташовували біля 25 рослин (рис. 3)

Рис. 3. Смуга фільтрувального паперу, на якій розташовані для відрощування рослини пшениці озимої

Смужки паперу разом з рослинами загортали без зусиль в окремі рулони. Рихлість рулонів покращує умови аерації при відрощуванні рослин. Підготовлені рулони нижнім кінцем, де розміщенні вузли кущіння і корінці, встановлювали вертикально у посудини з шаром води до 3–5 мм (рис. 4).

Банки з рулонами поміщали у термостат. Відрощування відбувалося протягом 36 годин за температури +22…+25 ºС. Після відрощування рулони розгортали і проводили аналіз для визначення стану і життєздатності рослин (рис. 5).

Рис. 4. Рослини пшениці озимої після відрощування

Рис. 5. Рослини пшениці озимої після відрощування

Смужки паперу разом з рослинами загортали без зусиль в окремі рулони. Рихлість рулонів покращує умови аерації при відрощуванні рослин. Підготовлені рулони нижнім кінцем, де розміщенні вузли кущіння і корінці, встановлювали вертикально у посудини з шаром води до 3–5 мм (рис. 4).

За методикою стан рослин оцінювали за морфологічними ознаками та поділили на 4 групи: сильні (добре розвинені), середні, слабкі (послаблені) і загиблі (відмерлі), що дало можливість встановити загальну кількість життєздатних рослин у посівах та прогнозувати виживання цих рослин.
• Сильні (добре розвинені) рослини мають здатність практично повністю (100 %) виживати до збирання.
• Середні за життєздатністю рослин, залежно від умов росту і розвитку, може зберегтися і сформувати урожай приблизно 40–60 %.
• Слабкі рослини, виявлені при аналізі в зимовий період, хоча і відносяться до життєздатних, проте виживання їх малоймовірне.

Життєздатність пшениці озимої на дослідній ділянці ТОВ «Август Україна» в умовах СТОВ «Тетірське» Пулинського району, Житомирської області - становить 96,2 %, що складає суму у відсотках по групам: сильні – 77,8 %, середні – 7,4 % та слабкі – 11,0 %.

Показник ймовірності виживання рослин становить 81,5 %, що поєднує в собі частку всіх життєздатних рослин, які віднесені до групи сильних та половину життєздатних рослин групи середніх (77,8 %+7,4 %).

Таким чином, відбір рослин пшениці озимої з подальшим їх пророщуванням у лабораторних умовах на базі Житомирського Національного Агроекологічного Університету підтвердив високу життєздатність рослин в даний період та високу ефективність протруйників Оплот Тріо та Табу.

Про це свідчить відсутність ураженості пшениці озимої хворобами та пошкодження насіння ґрунтовими шкідниками.

Оплот Тріо контролює основний комплекс збудників хвороб зернових культур на ранніх стадіях розвитку (сажкові захворювання, кореневі гнилі, пліснявіння насіння та борошнисту росу на ранніх стадіях розвитку), Табу забезпечує контроль ґрунтових та наземних шкідників (злакові мухи, личинки совок, цикадки). А комбіноване застосування інсектицидних та фунгіцидних протруйників дає змогу максимально захистити посіви озимої пшениці від впливу на неї шкодочинних факторів, шкідників та хвороб.

З повагою,
Мисечко Сергій, регіональний представник ТОВ «Август-Україна» в Житомирській області