Україна

Україна
Август у свiтi
  • Слайд 3
  • Слайд 5
  • Слайд 6

Міграція прихованохоботника на посіви озимого ріпаку

Ріпак – важлива технічна культура, вирощування якої супроводжується різноманітними проблемами. І аграріям доводиться їх вирішувати. Щоб отримати високий урожай, необхідно завчасно проводити контроль за появою комах-шкідників, які завдають багато шкоди, живлячись рослиною на різних етапах її розвитку.

Останніми роками в Україні масово поширюються шкідники прихованохоботники, якщо їх не контролювати на полі інсектицидними обробками, вони можуть знищити  до 50% урожаю ріпаку. Прихованохоботників є декілька видів: великий ріпаковий прихованохоботник (Ceutorhynchusnapi), ріпаковий, або насіннєвий прихованохоботник (Ceutorhynchusassimilis), капустяний галовий прихованохоботник (Ceutorhynchuspleurostigma), хрестоцвітий, або чорний капустяний прихованохоботник (Ceutorhynchuspicitarsis).

Першими шкідниками, що з'являються навесні, є хрестоцвітий прихованохоботник, великий ріпаковий прихованохоботник та капустяний стебловий прихованохоботник. Найефективніше знищити шкідника до часу відкладення яєць. Вважається, що сума температур від вильоту до початку відкладення яєць становить 100°С - тобто 10 днів з максимальною температурою 10°С.

Найшвидше з'являється великий ріпаковий прихованохоботник, для захисту від нього обприскування проводять з появою шкідника, коли добова температура становить більше 6°С за умови перевищення економічного порогу шкідливості. За температури повітря вище +6°С жуки починають з’являтись з місць зимівлі, масово вилітають за температури +9-12°С. Рано навесні (часто в середині березня ще до початку відновлення вегетації), коли впродовж 7-10 днів максимальна денна температура перевищує 9°С тепла, самки великого ріпакового прихованохоботника відкладають яйця у верхівки молодих пагонів ріпаку (нижче на 1см верхівки пагона). У місцях проколів на стеблі видно темні плями. Личинка жовто-біла, завдовжки 5-7 мм, з темно-коричневою головою. Фаза яйця триває 7-10 днів, після чого личинки прогризають ходи всередині пагонів, спричинюючи розтріскування вздовж стебла і його зигзагоподібне вигинання у вигляді літери S. Пошкоджений пагін хворобливо потовщується, стає сплющеним або розтріскується, ріпак нерівномірно цвіте і достигає. На м’якуші стебла вздовж переміщення личинок видно коричнуваті сліди їх життєдіяльності. Найбільшої шкоди рослина зазнає у випадку відкладання яєць у фазі від початку росту пагона до 30 см його висоти. Можуть пошкоджувати також кореневу шийку.

Другим на плантації ріпаку з'являється капустяний стебловий прихованохоботник.  Жуки живляться листками, прогризаючи в черешках і товстих жилках епідерміс, після чого виїдають м’якуш у вигляді невеликих камер, навколо яких розростається тканина і утворюються здуття — «бородавки». Личинка прогризає ходи по черешку листка в стебло, рухаючись по ньому вниз, іноді опускається до кореневої шийки. На великих листках розвиток личинок може закінчитися без переходу в стебло. У пошкоджених рослин опадають листки, вони відстають у рості, погано розвиваються, стебла можуть ламатися, стручки передчасно світлішають і достигають, посіви нерівномірно достигають. При сильному пошкодженні рослини навіть гинуть.

У фазі цвітіння і формування генеративних органів, з’являється капустяний стручковий прихованохоботник. Пошкодження, викликані капустяним стручковим прихованохоботником - це своєрідні "ворота" для дуже небезпечних хвороб ріпаку: фомозу, альтернаріозу, сірої гнилі. Тому знищення шкідників є одночасно досить ефекти­вним засобом запобігання ураження хворобами.

Ріпаковий насінний прихованохоботник в посівах ріпаку з’являється в основному на початку цвітіння, найпізніше серед прихованохоботників. Харчуються спочатку бутонами, потім стручками. Шкідник може пошкодити 60-70% стручків, що призводить до втрати 30% врожаю. У травні-на початку червня самка відкладає яйця (причому одне, рідко два в стручок) у молоді стручки, що мають довжину 2 см. Яйцекладка може тривати 20-30 днів. Плодючість самки 30-50 яєць. Через 10-12 днів відроджуються личинки.Живиться молодим насінням. Кожна личинка з’їдає 3-7 насінин. Зовні пошкодження стає помітним після того, як личинка виїдає у стручку отвори розміром 0,8 см. Через ці отвори відкладають яйця самки капустяного стручкового комарика (галиці). Ця « парочка» (капустяний стручковий прихованохоботник + капустяний стручковий комарик) може спричинити зниження врожайності на 5-10 ц/га, а то й удвічі.

Для своєчасного виявлення та контролю прихованохоботників доцільно викори­стовувати жовті чашки-пастки. Економічний поріг шкодочинності складає 10 жуків упродовж трьох днів на одну чашку. Жовті чашки незамінні для контролю шкідників до періоду цвітіння. Важливо знати та правильно використовувати пастки. Чашки встановлюються вже при температурі грунту + 5ºС, тобто приблизно в першій – другій декаді березня. Потрібно на полі встановлювати відразу по декілька чашок в залежності від розміру поля:

- на полі 25-50га – 1-2 шт.;
- від 50 до 100 га – 2-3 шт.;
- від 100 га і більше – 4 шт. (по одній з кожного краю поля).

Таблиця. Контроль за прихованохоботниками на ріпаку

Для знищення прихованохоботників важливо проводити обприскування контактно-системними інсектицидами завчасно. Компанія «Август-Україна» пропонує зі свого асортименту такі інсектициди як Борей® (імідаклоприд, 150 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л) у нормі 0,14 л/га та новинка, що перебуває в процесі реєстрації – трьохкомпонентний Борей® Нео (імідаклоприд, 100 г/л + клотіанідин, 50 г/л + альфа-циперметрин, 125 г/л) у нормі 0,2 - 0,4 л/га. Вони ж у подальшому вбережуть ріпак і від квіткоїдів у фазу початку бутонізації, і пізніше від попелиць, оленки волохатої, стручкового прихованохоботника і ріпакового комарика, та інших шкідників. Обидва продукти високотоксичні для бджіл.

Регіональний менеджер «Август Україна»
по Дніпропетровській області
Славінський Олександр.