Україна

Україна
Август у свiтi
  • Слайд 3
  • Слайд 5
  • Слайд 6

Перезимівля озимих культур є однією з найважливіших агрономічних проблем у виробництві товарної продукції, яку потрібно завжди враховувати і знаходити засоби максимального зменшення її шкідливих наслідків.

Поступове охолодження ґрунту та зниження його температури на рівні вузла кущення озимих зернових (і на рівні кореневої шийки у рослин озимого ріпаку), під час осіннього зниження температурного режиму – це той вирішальний фактор який викликає зимостійкість озимини.

Пошкодження та загибель озимих можуть бути викликані осінньою засухою і слабким загартуванням сходів, сильними морозами в малосніжні зими, різкими коливаннями температури, великими снігопадами та сніжним покровом, довго не талим весною (випрівання), застояністю на поверхні ґрунту води (вимокання), льодяними кірками, випиранням, розривом вузлів кущення на важких ґрунтах, механічними пошкодженнями, грибковими хворобами та ін. Нерідко загибель наступає від спільної дії декількох факторів.

Розуміння факторів, що впливають на перезимівлю озимих культур, надзвичайно важливо в умовах сучасної ринкової економіки для сучасного аграрія, адже погана перезимівля або загибель посівів взимку, це завжди втрати фінансових коштів, які були вкладенні в насіння, добрива, ЗЗР та ін.

Протягом осені, озимі культури розвивають свої листки, формують кореневу систему і вузол кущення.

Весь цей час рослини створюють і накопичують всю ту енергію, яка необхідна для виживання взимку. Як правило, молоді рослини повинні мати мінімум 4-5 листків і один або два стебла, щоб створити достатні запаси енергії для перезимівлі. В ідеалі рослина пшениці повинна сформувати від 3 до 5 стебел до настання зими.

Вимерзання - одна з найбільш розповсюджених та частих причин пошкодження та загибелі озимих. Під впливом довгих морозів в клітинах рослин та міжклітинниках утворюється лід. Внаслідок відтягування води масою льоду цитоплазма збезводнюється та відбувається коагуляція її колоїдів. Цей процес незворотній - білок денатурується. Вимерзлі рослини, які вийшли з-під снігу, спочатку мають зелений колір, але після відтаювання втрачають тургор та швидко жовтіють.

З наближенням весни морозостійкість озимих падає. На початку зими вони можуть витримувати більш низькі температури, ніж у весняний період (озимий ячмінь до – 12 С, жито до – 20 С, озима пшениця- 16…-18 С). Навесні, особливо після початку відростання, різкі коливання температури до -8…-10 С, можуть бути згубними для посівів.

Але посіви можуть загинути взимку не лише від погодних умов, а також від безпосередніх наслідків пошкоджень шкідниками та хворобами, наприклад від кореневих гнилей. Збиток від пошкодження шкідниками такими як совки, трипси, попелиці та хвороб вузла кущення і кореневих гнилей може бути суттєвим.

Якщо восени було зараження совками, то личинки, швидше за все, перезимують і там, де вони знаходяться в ґрунті, вони будуть продовжувати харчуватися у будь який час. Якщо з осені є присутні пошкодження шкідниками, необхідно навесні провести обстеження на предмет наявності личинок, які зазвичай знаходяться на глибині 2-4 см від поверхні ґрунту та за наявності шкідників а також за настанням температури вище +10…+12 оС потрібно провести ісектицидний обробіток препаратами Борей (імідаклоприд 150 г/л + лямбда-цигалотрин 50 г/л) в нормі 0,14 л/га або Борей Нео (імідаклоприд 100 г/л + клотіанідин 50 г/л + альфа-циперметрин 125 г/л) в нормі 0,3 л/га, з одночасним додаванням фунгіцидів для контролю, в першу чергу, борошнистої роси, снігової плісені та септоріозу.

Контроль гусениць совок та інших ґрунтових шкідників надзвичайно важливий, так як вони пошкоджують не лише надземну частину рослини, але і можуть пошкоджувати вузли кущення та підземні частини рослин.

Симптоми загибелі рослин від несприятливих чинників взимку, стануть більш наявними при наростанні позитивних температур, коли рослини почнуть зеленіти ранньою весною. У деяких випадках пошкоджені рослини будуть зеленими, а потім будуть повільно гинути і в кінцевому підсумку засохнуть. Це відбувається тому, що хоча в вузлі кущення, може бути достатньо поживних речовин, щоб рослини могли рости, зимові пошкодження викликають пошкодження судин, і поживні речовини, що залишилися не можуть рухатися, або інфекція кореневих гнилей повільно рухається по пошкодженим клітинам рослин і поступово їх вбиває. Часто обидва ці процеси діють одночасно. Ця повільна загибель, ймовірно, є найбільш поширеним варіантом загибелі рослин у результаті перезимівлі.

Безпосередньо дія холоду, не є єдиним джерелом пошкодження рослин взимку. Якщо ґрунт сухий, то рослини можуть пошкоджуватись від висихання. Це може призвести до загибелі або послабити рослини, і насправді це більш поширена проблема, ніж прямий вплив холоду.

З нами рости легше!

З повагою,
Андрій Суханюк, менеджер відділу маркетингу ТОВ «Август-Україна» в Західному регіоні.