Україна

Україна
Август у свiтi
  • Слайд 3
  • Слайд 5
  • Слайд 6

Разом у полі та на відпочинку: риболовля у Фінляндії партнерів «Ерідон» та «Август-Україна»

«Август-Україна» присутня в Україні тривалий час, достатній, щоб у господарствах сформувалось чітке ставлення як до її продукції, так і до білоруської компанії вцілому. Але водночас цікаво, що думають про «Август-Україна» її партнери: компанії-дистриб'ютори, а, особливо, один із найбільших постачальників засобів захисту рослин в Україні, МПП Фірма «Ерідон». Ми запитали про це у представників топ-менеджменту організації.

На полі…

Про поточне співробітництво, головні тренди в ньому та оцінку можливостей «Август-Україна» на вітчизняному ринку нам розповів заступник керівника відділу засобів захисту рослин МПП Фірма «Ерідон» Олександр Лебеда.

Олександр Лебеда, ​Заступник керівника відділу засобів захисту рослин МПП Фірма «Ерідон» 

Пане Олександре, будь ласка, розкажіть, коли почалась спільна робота двох компаній?

— Доволі давно, майже 10 років, як «Ерідон» співпрацює із компанією «Август-Україна». Так, були деякі перерви, але за сприяння поточного керівництва ми розробили спільні підходи, сформували взаємовигідні інтереси, знайшли точки дотику для обох компаній, і вже останні 3 роки підтримуємо щільну співпрацю.

На Вашу думку, завдяки чому компанія «Август-Україна» лишається цікавою для «Ерідон»?

— «Август-Україна» цікава тим, що вона одна з небагатьох компаній, яка розуміє потреби дистрибуції, формує гнучкі підходи до співробітництва, а також має широке портфоліо продуктів ЗЗР, яке покриває всі основні культури.

Чи можете виділити продукти-хіти, які користую­ться стабільно високим попитом?

— Відмітити індивідуальні продукти в лінійці «Август-Укра­їна» — складне завдання, адже всі вони якісні та мають конкурентні переваги перед продукцією інших гравців ринку. Але найбільше у нас купують ­гербіциди: Балерина® (д.р. 2,4-Д, складний 2-етилгексиловий ефір 615 г/л, флорасулам 7,4 г/л), Капуеро (д.р. трибенурон-метил 563 г/кг, флорасулам 187 г/кг), інсектицид Борей (д.р. імідаклоприд 150 г/л, лямбда-цигалотрин 50 г/л), а також фунгіцид Спіріт (д.р. епоксиконазол 160 г/л, азоксистробін 240 г/л) — серйозний продукт, який займає вагоме місце на українському ринку.

Який загальний тренд простежується у реалізації продукції «Август-Україна»?

— У нас, впевнений, що і в інших дилерів спостерігається доволі позитивний тренд, бо компанія вводить нові продукти на ринок України, а також глибоко аналізує фінансові складові потреби його і витримує ці інтереси в своїх комерційних політиках. Я вважаю, що такий гнучкий підхід посприяв успіхам, які сьогодні має «Август-Україна».

Як Ви оцінюєте потенціал «Август-Україна» у нашій країні в найближчі роки?

— Ця компанія досить потужна, сильна, має висококваліфікований персонал, що важливо, а також значний ресурс і багату продуктову лінійку, тож жодних причин для зниження її бізнесу в Україні я не бачу. На сьогодні є усвідомлення: «Август-Україна» — це білоруська продукція, яка сприяє отриманню високих урожаїв і, як наслідок, збільшення експортних обсягів сільгосппродукції, а також створює у нашій державі робочі місця.

Якою, на Вашу думку, може бути подальша співпраця з «Август-Україна»?

— Найближчим часом відбудеться зустріч у розширеному форматі, де буде присутнє керівництво «Ерідон» і «Август-Україна». Ми почуємо нову комерційну політику на наступний рік. Від себе маємо велике бажання продовжити співпрацю та зростати з цією компанією. Вона робить усе можливе, щоб ми рухались разом.

Чи відбувається це в контексті підвищення кваліфікації менеджерів із продажу ЗЗР «Ерідон» на базі виробничих потужностей «Август»?

— Так, наприклад, цього року ми відправили на завод компанії «Август» у Білорусі два автобуси наших молодих спеціалістів, які нещодавно вступили в ряди «Ерідон», і хотіли ближче познайомитись із її продукцією, технологіями та співробітниками. А, крім того, «Август-Україна» надає маркетингові знижки, за рахунок яких ми разом з її працівниками відвідуємо різні країни, відпочиваємо, спілкуємось, знаходимо нові точки опори… Тож нас об’єднує не тільки робота, а й теплі, дружні, партнерські відносини.

На риболовлі…

Наприкінці вересня цього року група із 17 працівників «Ерідон» та «Август-Україна» вирушила на риболовлю до Фінляндії. У її складі був і керівник відділу насіння МПП Фірма «Ерідон» Олег Кролевець.

Олег Кролевець, Керівник відділу насіння МПП Фірма «Ерідон» 

Олеже Сергійовичу, розкажіть, будь ласка, хто брав участь у поїздці до Фінляндії?

— Це були найкращі менеджери «Ерідон», які реалізовують продукцію «Август-Україна». Щороку ми складаємо рейтинги, за результатами яких обираємо найкращих продавців. У нагороду вони отримують мотиваційну поїздку за кордон, цьогоріч це була подорож на риболовлю до Фінляндії. У нас більше чоловіча команда менеджерів, тому людям це було цікаво. Вони знали про акцію на початку сезону й докладали максимум зусиль, щоб здобути першість. Боротьба була сувора, але переможці лишились задоволеними. Більшість із них перший раз була у Фінляндії, для них, крім іншого, було цікаво побачити країну, ознайомитись із культурою, традиціями…Щодо мене, то це не перша поїздка до цієї країни, а оскільки я — рибалка, то знаю, що там ловиться і як. Тому для мене це була цікава подорож із нашим бізнес-партнером, можливість підтримати відносини, разом подивитись у майбутнє.

Чим зацікавила ідея такої поїздки?

— Мотиваційні поїздки за кордон з іншими постачальниками — це, здебільшого, можливість відвідати виробництво, а також екскурсії містами без активної програми. Цього разу це був саме активний відпочинок на природі, коли можна було більше познайомитись і поспілкуватись із місцевими мешканцями. Це була поїздка за інтересами людей. Тим більше ловити рибу там все одно, що на Дніпрі: і за кліматом, і за видами (щуки, окуні, судаки…), приманками тощо.

Де саме рибалила ваша група, і які враження лишись від місцевого населення?

— На Аландських островах — це захід Фінляндії. Вони розташовані на каскаді глибоких озер: найглибша точка, яка нам трапилась — 15 м за ехолотом. Острівного населення мало: 4-5 км між будинками, але один одного всі знають. Цікаво, що з цих островів, аби дістатись кудись, треба або пливти паромом із Хельсінкі чи Стокгольму, або скористатись місцевим аеропортом. Та це більше для екстремалів. Завдяки тому, що багато туристів приїздять на риболовлю, а місцеве населення забезпечує необхідний сервіс для цього, острови приносять великий прибуток як мешканцям, так і державі.

Традиційна страва фінської кухні — лососевий суп зі збитими вершками — незвично, але смачно. Як-не-як риби багато, тому більшість національних страв готуються із неї.

А як щодо самої риболовлі: на що ловили, і хто став рибалкою №1?

— Вони ловлять, як і ми, твітчінгом (гра приманкою — ред.) на «джиг», «воблер», «свімбейти» тощо. Здебільшого схожі з нашими, але розмірами вдвічі більші: «великому ротові — великий шматок», тож чим більша наживка, тим вищий шанс спіймати велику рибу. Снасті використовували місцеві, а завзяті менеджери-рибалки взяли свої. Ми змагались у двох категоріях: за кількістю виловленої риби та за її розміром. Переможець першої категорії зловив 20 чи 25 щук, але, зі слів місцевих, це такий собі показник. Ми просто потрапили у не сезон: у цей час в озера заходить холодна вода з Балтійського моря, змінюється температурний режим — і риба стає менш активною. У сезон місцеві кажуть, що виловлюють 30 щук за годину. Найбільша ж риба була піймана нашим менеджером: вона важила 10 кг і мала довжину 1,18 м.

30 щук за годину… Складно повірити, що це взагалі можливо, а якщо так, то такими темпами як там взагалі залишилась риба?

— У них є дуже класний момент: вони з повагою ставляться до риби. Для рибалок «піймав-відпусти» — аксіома. У мене така сама політика: хай росте, бо ще нашим дітям тут жити, а в них — це закон. Наприклад, за щукою: менша 60 см і більша 80 см випускається, та навіть спійманої риби в цих межах одна людина може забрати до 3 кг. Тут штрафи поєднані з самовідповідальністю: вони охайно дістають гачок із пащі пійманої риби, щоб не нашкодити їй, міряють довжину, зважують і відпускають. Взагалі щоб рибалити, треба купити ліцензію на вилов риби в певній частині озера, якщо випливаєш за межі — штраф. За цим і місцеві дивляться: як бачать, що рибалять у забороненій зоні — скаржаться і так зберігають популяцію риби.

Ці озера зариблюються людьми чи державою?

А вони не зариблюються. Завдяки таким підходам втручання людини мінімальне, і відбувається природній відбір. У них нормальною вважається риба вагою 7-10 кг, отже, має бути гарна кормова база. На наше запитання про це гід відповів, що в них багато ляща вагою 5-7 кг, якого ніхто не ловить, бо через поганий смак його і за рибу не вважають. Тож хижакам є чим годуватись, а завдяки відсутності сіток і електровудок — там таким ніхто не користується — відбувається природній кругообіг, коли риба сама виживає та множиться.

Як працівники «Ерідон» оцінили поїздку?

— Сподобалось усім: і природа, і люди, і гостинність, і рибалка… — все на найвищому рівні. Організувати таку самостійну поїздку мало хто може, а з компанією, надійним партнером це було класно і запам’яталось надовго. І навіть за кілька місяців по ній наші менеджери питають: «Чи буде щось схоже наступного року?». Як почнеться сезон ЗЗР, організуємо, бо ми бачимо, що людям цікавий активний відпочинок. Кілька років тому в нас з «Август-Україна» була поїздка в Карелію: катались болотами та хащами на квадроциклах, то люди досі згадують із усмішкою на обличчі, бо це активний відпочинок, у якому вони беруть безпосередню участь. Такі поїздки запам’ятовуються надовго.