Україна

Україна
Август у свiтi
  • Слайд 3
  • Слайд 5
  • Слайд 6

У 2016 році в Україні посіви сої вперше перевищили два мільйони гектарів, а її середня врожайність становила 17,7 ц/га. У Полтавській області одержано в середньому по 23,0 ц/га. Найкращий результат в Україні одержали аграрії Сумської області — 26,8 ц/га. Це сталося насамперед тому, що люди в господарствах починають розуміти основні критерії грамотної роботи з вирощування цієї культури і роблять усе менше помилок.

Одна з основних помилок — вибір сорту. Тільки в Держреєстрі України 192 сорти сої, і в людей очі розбігаються. Проте не всі знають, що багато сортів не придатні до умов їх місцевості. Методом порівняльних полігонів (де випробовували по 100 і більше сортів) в нашій країні були підібрані відповідні до різних умов сорти, є у цьому і заслуга технологів компанії «Август-Україна». Ми постаралися донести ці дані до хліборобів на семінарах, Днях поля й т. ін. Не так важливо, який у сорту вегетаційний період (100 чи 90 днів), і який потенціал урожайності, набагато важливіше враховувати необхідну для його дозрівання кількість теплових одиниць — СНU (Crop Heat Units).

Ми встановили у всіх регіонах України автоматичні агрометеостанції Davis instruments у кількості 50 шт. (27 наших метеостанцій і 23 метеостанції партнерів), з допомогою яких фіксуємо мінімальну й максимальну температуру повітря, тривалість безморозного періоду. На основі цих даних і відповідних формул ми визначаємо показник CHU для даної місцевості.  Для прикладу: у нас на Полтавщині в середньому за 5 років він становив 2560. Що це означає? Для дозрівання ультрараннього сорту треба 2250, для дозрівання пізнього сорту — 2700 CHU. Таким чином, для Полтавської області гарантованим сортом для дозрівання буде сорт в діапазоні 2250–2700 CHU, якщо цей показник вищий, то для нас такий сорт не придатний. Ще недавно наші аграрії припускалися в цьому чимало помилок, нині їх набагато менше, хоча ще є в області під снігом і дощем до 8 тис. га недозрілої та незібраної сої. Правильний вибір сорту вже сам по собі захищає від багатьох помилок, адже ні в одній культурі немає таких разючих розбіжностей в сортовій агротехніці, як на сої. Є, наприклад, сорти, які селекціонери рекомендують висівати з густотою 1–1,2 млн насінин на 1 га, а є такі, що рекомендовані по 350–400 тис. на 1 га і з міжряддями 70 см, тобто триразова різниця! І треба її враховувати, розуміти, чим вона зумовлена.

Є ще одна помилка, яку ми намагаємося подолати — недостатня увага до інокуляції насіння. У господарствах часто намагалися заощадити на цій операції. Однак соя — азотофіксуюча культура, і для продукування тонни зерна потрібно в середньому: азоту — 86 кг д. р., фосфору — 11 кг, калію — 19 кг, магнію — 7 кг, сірки — 7 кг, кальцію — 9 кг. А біологічна здатність сої фіксувати азот із повітря — від 90 кг на 1 га. Так що сама природа допомагає нам добре заощадити на азотних добривах. Уявіть — тонну зерна ми можемо отримати завдяки безкоштовному азоту!

Інокуляція насіння особливо необхідна на тих полях, де сою вирощують уперше. Наш досвід показує, що достатньо двічі «пропустити» поле через сою, і нітрагінізації більше не буде потрібно. Візьмемо типову сівозміну: соя — соя — озима пшениця — соняшник — кукурудза. Якщо в ній двічі застосувати інокулянти, то бульбочкові бактерії зберігатимуться у ґрунті протягом 5–6 років до повернення сої на колишнє поле.

Які врожаї сої можна отримувати в  наших умовах? У Полтавському господарстві (СТОВ «Україна», Кобеляцький р-н), з яким ми давно працюємо, 2016  року  отримали в середньому по 42 ц/га з площі  45 га. Висівали сорт австрійської селекції, який вимагає 2500 теплових одиниць  (потенціал сорту — 40–45 ц/га). Як ми діяли?

Насамперед перевірили все насіння на зараження хворобами, тобто провели фітоекспертизу насіння. Навіть у провідних господарствах минулого року ми виявляли бактеріоз, кладоспоріоз, фузаріоз, альтернаріоз і ще цілий спектр пліснявих грибів. Я рекомендував, виходячи з результатів багаторазових дослідів, протруїти насіння Віалом ТрасТ (тебуконазол, 60 г/л + тіабендазол, 80 г/л) + ТМТД (тирам, 400 г/л), причому ще з осені. У господарстві так і зробили, а для контролю залишили частину партії непротруєною. І ось навесні перед сівбою ми перевірили насіння й виявили, що непротруєне насіння втратило до 40–50% схожості! Ну а в обробленого схожість була на рівні осіннього показника — 93%. Ту партію ми більше не протруювали, тільки обробили інокулянтом на торф’яній основі, адже сіяли сою на новому полі.

Фітоекспертизу насіння найкраще провести з осені й повторити навесні перед сівбою. Таке падіння схожості, яке ми виявили, трапляється досить часто, і не дає можливості розкрити потенціал сорту.

Застосовуйте протруйники тільки за результатами фітоекспертизи! Тут має бути як у медицині — тільки за результатами діагностики призначається лікування. Торік через мої руки пройшло понад 400 зразків насіння сої з господарств кількох найбільших областей України, і практично у всіх було виявлено бактеріоз, а  також альтернаріоз, аскохітоз, фузаріоз і ще кілька менш значущих хвороб. Щоб позбутися великої частини цих хвороб, ми рекомендуємо багаторазово перевірену суміш — Віал ТрасТ, 0,3 л/т + ТМТД, 3 л/т. Норма витрати робочого розчину — не більше ніж 7–8 л/т, це потрібно для того, щоб не було розм’якшення оболонки, яка вкриває насіння. Тому виходить, що води треба брати лише 3,5–4 л/т, і цього достатньо.

Кілька слів щодо зберігання протруєного насіння. Деякі господарства практикують протруювання в біг-бегах, а потім викладають їх у сховище в кілька штабелів під саму стелю. Так робити не можна. Насіння сої має дихати, його краще зберігати в буртах насипом заввишки не більше 1,5 м. А якщо протруєне насіння зберігати в біг-бегах, то викладати не більше ніж в один шар — штабелювати їх не можна!

Практичний досвід показує, що сою можна вирощувати з високою рентабельністю і без добрив, але потрібно обов’язково обробити насіння інокулянтом — при цьому можна розраховувати  на врожай 20–25 ц/га.  Ну  а  для врожаю 30 ц/га і вище потрібно внести до 100 кг/га (д.  р.) азоту, по 30 кг/га фосфору і калію (залежно від забезпечення ґрунту цими елементами). І обов’язково внесіть сірку: або у вигляді сульфату амонію, або під час листкового підживлення із сульфатом магнію.

Для отримання 42 ц врожаю ми внесли 30%-ий КАС, по 300 кг/га (90 кг д. р. азоту на 1 га) + по 1,5 ц/га нітроамофоски N16:P16:K16:S8. Не забувайте і про мікроелементи, які потрібні у грамах на гектар. Це насамперед молібден і кобальт, їх вигідніше застосовувати одночасно з  інокуляцією насіння. Бор краще вносити під час вегетації, ми його додавали в обидві фунгіцидні обробки.

Є ще одна помилка. Нерідко можна прочитати рекомендації поєднувати протруювання насіння сої з обробкою препаратами, що містять різні мікроелементи, полісахар, вітаміни й ін. Я проти цього заходу, принаймні на сої. Річ у тому, що на її насінні завжди є спектр грибних хвороб, і коли ми додаємо всі ці поживні елементи та ще й зволожуємо і перемішуємо здорове насіння з хворим, то розвиток хвороб можна таким чином тільки пришвидшити. Це, до речі, підтвердилося в багатьох дослідах. Так що дотримуймося такого правила — спочатку насіння треба вилікувати.

Соя, як ніяка інша культура, дуже сприйнятлива до всіх можливих хвороб, і це треба враховувати! Коли на початку 90-х років ми на Полтавщині тільки придивлялися до сої (її площі в області не перевищували 500 га), то хвороб на ній  практично не виявляли. Із 2004 року стали діагностувати деякі захворювання (фузаріоз, альтернаріоз, аскохітоз, пеніциліум та ін.), а з 2010 року до цього переліку додався ще 100%-й бактеріоз. І на сьогодні ми на сої діагностуємо 30 грибних, 8 бактеріальних і вже до 4 вірусних хвороб.

З усього спектра фунгіцидів із різними д. р., як ми виявили, проти бактеріозів на сої ефективний тільки тирам у вигляді ТМТД, інші діючі речовини не дають ефекту. У дослідах установили, що можна працювати зі зниженими нормами — не 6 л/т, а 3–4 л. Однак тирам не контролює альтернаріоз, не дуже ефективний проти фузаріозу, тому до нього обов’язково треба додати тебуконазол із тіабендазолом, тобто Віал ТрасТ. Щодо норми останнього, то ми спочатку рекомендували 0,5 л/т, але із часом з’ясували, що за такої норми досягається відмінний лікувальний ефект, але виникають ретардантні властивості, поява сходів може затримуватися (порівняно з обробкою іншими протруйниками) часом до 2 діб. Тоді ми знизили норму Віал ТрасТ до 0,3 л/т, і цього виявилося достатньо для хорошої профілактичної та лікувальної дії, а  ретардантний ефект практично зник. За такої норми витрати отримуємо потужнішу кореневу систему, добру схожість і потрібну густоту рослин до збирання. Від  комплексу ґрунтових і наземних шкідників потрібно застосувати інсектицидний протруйник Табу (імідаклоприд, 500 г/л) — 0,5 л/т.


Необроблене (ліворуч) та оброблене баковою сумішшю Віал ТрасТ, 0,5 л/т + ТМТД, 3 л/т (праворуч)

Як не помилитися в боротьбі з бур’янами? Тут теж великий вибір препаратів. У наведеній вище ланці сівозміни відмінно себе зарекомендувала така система захисту: на першому полі сої вносимо Фабіан (імазетапір, 450 г/кг + хлоримурон-етил, 150 г/кг), 100 г/га, на другому застосовуємо його післядію проти злакових бур’янів, а проти дводольних, що з’являються, вносимо Набоб (бентазон, 480 г/л) — 1,5 л/га + Ад’ю (етоксилат ізодецилового спирту, 900 г/л), 0,2 л/га. Хотілося б наголосити на важливості додавання Ад’ю. Ми проводили дослід, в якому порівнювали дію препаратів різних компаній на основі бентазону. Так ось, «августовський» Набоб в суміші з Ад’ю добре придушував навіть перерослу лободу білу (рослини були заввишки до 20–25 см), у той час як інші препарати без ад’юванта під час обприскування просто скочувалися з листків бур’янів і не працювали. Так що не заощаджуйте на ад’ювантах!

Якщо на полі другого року сої є злакові бур’яни, слід застосувати дуже ефективну суміш Набоб + Міура (хізалофоп-п-етил, 125 г/л), також додаванням Ад’ю. Ця комбінація працює швидко і якісно очищає поле. Інші компанії часто рекомендують застосовувати аналогічні препарати окремо, найчастіше тому, що не у всіх є гідні препарати на сою для складання бакової суміші проти дводольних і злакових бур’янів. Це утруднює боротьбу із забур’яненістю. У «Августа» такої проблеми немає: суміш Набобу та Міури з додаванням Ад’ю прекрасно очищає поле. Ще один перевірений варіант — на дуже забур’янених  полях відмінно себе  зарекомендувала суміш: Набоб, 1,4–1,5 л/га + Парадокс (імазамокс, 120 г/л), 0,3 л/га + Ад’ю, 0,2 л/га.

Далі потрібно буде застосувати дві фунгіцидних обробки: першу під час цвітіння застосуванням препарату Колосаль Про (пропіконазол, 300 г/л + тебуконазол, 200 г/л), 0,4 л/га, другу — по бобах на початку їх наливання, у цю фазу ми 2016 року застосували Спіріт (епоксиконазол, 160 г/л + азоксистробін, 240 г/л), 0,6 л/га. До речі, наведені вище фунгіциди виявилися чемпіонами по окупності збереженого врожаю сої — витрати окупилися восьмикратно! Так що раджу запастися цими чудовими препаратами заздалегідь, щоб в сезоні, що розпочався, вони завжди були під рукою.

Щодо шкідників сої, то вони періодично можуть з’являтися на посівах сої, і до них треба бути готовими. У сезоні 2016 року в нас, зокрема, були спалахи чисельності чортополохівки й акацієвої вогнівки. Тут ми проблему зняли, застосувавши з початком відродження перших гусениць Борей (імідаклоприд, 150 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л), 0,13 л/га. Він добре придушував і відкритоживучих імаго, і прихованоживучих гусениць акацієвої вогнівки.

Якщо брати контактні інсектициди, то їх доведеться вносити кілька разів, тому що більшість шкідників прокидаються повільно й відроджують по кілька поколінь за сезон. А з хорошим системним або контактно-системним препаратом, таким як Борей, можна часто обійтися однією обробкою. Результатами досліджень підтверджено, що Борей стримує шкідників на сої до 28 днів.

У році, що наступив, уже отримав від аграріїв України велику кількість результатів фітоекспертизи насіння. У наших постійних партнерів, які роблять усе за рекомендаціями, посівний матеріал відмінний: схожість — 95–99%. У тих підприємствах, де поки що не прислухалися, є  партії взагалі непридатні до посіву — схожість до 45%. Тож їх потрібно замінити.

З моєї практики комплектом протруйників Віал ТрасТ + ТМТД повертали насіння до норм ДСТУ по схожості 80% із 63–65%; з меншою схожістю вже не «лікується».

Павло Корчагін,
менеджер по роботі з ключовими клієнтами,
ТОВ «Август-Україна»